Hand madе стає все більше популярним і тому є безліч причин. Такі вироби оригінальні та практичні. Наприклад, керамічний посуд своїми руками може стати зручним і красивим посудом або стильним декором. Таке хобі корисне і дітям, розвиваючи дрібну моторику рук, та дорослим, допомагаючи впоратися зі стресом повсякденного життя, втілюючи творчі прагнення людини. Також це чудовий подарунок для близьких. Розглянемо кілька рекомендацій щодо виготовлення керамічного посуду.
Посуд із глини своїми руками
У будь-якому будинку знайдеться місце для горщиків під запікання картоплі в печі, вазону, свічника або чайного сервізу. Такі гончарні вироби своїми руками стануть предметом гордості господині та здивують гостей. Вони мають різну міру складності, але навчитися можуть без перебільшень усі охочі. Першим же виробом майстра-початківця зазвичай стає тарілка з глини своїми руками. Потренуватись над її створенням можна вже за допомогою пластиліну, щоб зрозуміти, чи підходить заняття саме вам. Гончарна справа вимагає усидливості та терпіння. Але плюс у тому, що до випалу будь-який виріб з глини можна замісити заново і спробувати знову виконати бажаний виріб.
У користуванні такий посуд не вибагливий:
- мити бажано содою, оскільки миючий засіб може в’їстись і дати продуктам неприємний запах та смак;
- перед початком експлуатації нового керамічного посуду, його замочують на 15 хвилин;
- в духовку ставлять до печі, щоб розігрів був поступовим.
Керамічний посуд своїми руками має такі переваги: їжа не пригоряє на дно, зверху не виникає піна, годиться для тривалого зберігання продуктів (через нівелювання утворення цвілі).
Який буває кераміка для ліплення посуду?
Керамікою називають обпалену глину. І вона є основним матеріалом майстра. Аналогом можна назвати полімерну глину, походження якої не пов’язане із природними факторами. Глина ж природного походження видобувається в кар’єрах і може мати небажані домішки для кераміту, такі як камінці або землю. Продають у спеціалізованих магазинах глину вже підготовлену, що не потріскається у процесі випалу. Але й тут є свої аспекти, і вони стосуються типів глини.
У гончарній справі не використовується так звана блакитна глина. Вона затребувана у косметологів та адептів народної медицини. А для керамістів передбачені такі типи глини:
- порцелянова – сіра сировина після випалу набуває білого відтінку;
- чорна – насправді темно-коричнева, але після дії температури стає молочною;
- червона – коричнево-зелений відтінок сировини від наявності оксиду заліза перетворюється на червоний;
- біла – сірий відлив перетікає у колір слонової кістки після обробки печі.
Чорна вважається складною для майстрів-початківців, оскільки вона тверда. Червона ідеальна для великих скульптур через свою міцність і податливість. Але найбільш вдалою для початківців багато майстрів вважають білу через поширеність і, як наслідок, дешевизни в порівнянні з іншими видами глини.
Класифікація за температурним режимом оброблюваних виробів (легко-, середньо- і тугоплавні) теж доречно врахувати, оскільки посуд без випалу своїми руками не витримає духовки, мікрохвильової печі або морозильної камери.
Готова глина в магазині повинна мати позначення щодо фракції. Відмінності складаються і у фасуванні, і у фактурі. Наявні у продажу маси мають специфічні добавки, що полегшують роботу та підвищують якість виробу в результаті.
Інструменти для роботи
Обов’язковими інструментами та матеріалами майстрів є:
- глазурі;
- пігменти;
- шлікерна (сполучна) маса для частин виробу;
- емаль (після випалу наноситься);
- струна (для зрізу із гончарного кола виробу);
- турнетка, голки, шило, качалка, гребінці гончарні, стеки та ін.
Жароміцна кераміка своїми руками виготовляється кількома методами: ліплення, падіння, лиття, гончарна справа. У разі знадобиться наявність гончарного кола. Він може бути:
- і дитячим, та професійним;
- з ножним, ручним, електроуправлінням;
- колекторного, асинхронного або безщіткового типу двигуна.
Печі вибирають:
- електричні, газові чи дров’яні;
- з горизонтальним, вертикальним або ковпаковим завантаженням;
- муфельного та камерного розташування нагрівального елемента.
Саморобні печі виготовляються з вогнетривкої цеглини в металевій оболонці.
Керамічний посуд своїми руками
Розглянемо майстер-клас виготовлення посуду власноруч. Ліплення – найпопулярніший тип створення керамічних шедеврів. Вона варіативна і типу:
- ручна з одного сировинного шматка;
- техніка стрічково-джгутового типу;
- текстильно-пластикова;
- падіння з використанням форм;
- виливок гіпсовими формами;
- витягування на гончарному колі.
Визначившись із типом, готують сам матеріал, розчиняючи його у великій кількості води. Розчин в емальованому тазу на час залишають, потім замішують і усувають сторонні або порожнечі до еластично-однорідної текстури.
Прийомами ліплення є:
- скочування в кулю;
- джгутування;
- різання стеком;
- відтягуючий – загострювальні маніпуляції.
Замість гончарного кола можна спробувати створити тарілочку на широкому аркуші паперу. Для цього формують кульку та натискають по центру. Лопаткою виправляють краї, акуратно переміщуючи аркуш паперу для збереження симетрії. Залишилося лише змоченими руками розгладити виріб, підсушити (на добу, залишивши), прикрасити. Декорування виконується розписом, глазуруванням, інкрустуванням, тисненням, печаткою, шовкографією, створенням рельєфів та ажурних елементів. Але головне – запекти. Останній крок дуже важливий – виріб поміщають до розпалу печі, не виймають із неї до повного остигання агрегату. Посуд без випалу не прослужить довго. Потрібно витримати температурний режим, передбачений для цього виду глини. Керамічний посуд своїми руками може не влаштовувати за кольором. Надати виробу білий відтінок допоможе молочення – обробка в молоці, після якої передбачається випал при нижчих температурах.
Залишити відповідь